 |
 |
 |
 |
|
 |
|
|
|
|
Відпрацьовані батарейки це одне з джерел забруднення нашої землі.
Була інформація, що у м. Києві їх потрібно приносити на адресу Оперативно-рятувальної служби (вул. Жилянська, 26). Щоправда, зараз цю інформацію перевірити не вдається. З власних спостережень знаю, що для їх збору встановлено спеціальні урни в магазинах Watsons. Пошукайте, можливо, у вашому магазині також є така урна.
|
читати далі...
|
|
| додано: 22/06/2013 | vadym.kononenko |
|
|
|
|
|
|
|
24 січня 1951 р. о 8:30 в залу суду західнонімецького міста Нюрнберг-Фюрт ввели кремезного чоловіка зростом під два метри. Йому інкримінували участь у 15 допитах із застосуванням тортур. Це був гауптштурмфюрер СС Віллі Вірзінґ, а його жертвами під час Другої світової були українські націоналісти.
|
читати далі...
|
|
| додано: 29/01/2013 | vadym.kononenko |
|
|
|
|
|
|
Пісенник створено у форматі брошури.
Після двостороннього друку сторінки слід розрізати на дві частини та скріпити, слідкуючи за їх нумерацією.
pisennyk.pdf
Цей самий пісенник, але з дещо несиметричним центруванням, підганяли під власний принтер, а може й Вам згодиться. :)
pisennyk--asymmetric.pdf
|
|
| додано: 16/01/2013 | vadym.kononenko |
|
|
|
|
|
|
…Я смертю вирізьбив, ти стань і прочитай:
Одно святе є в світі – кров людей хоробрих,
Одні живуть могили – вірних Батьківщині.
Юрій Липа
|
читати далі...
|
|
| додано: 08/12/2011 | aigor |
|
|
|
|
|
|
Маленьке, але дуже стареньке містечко з населенням в неповних 15 тисяч люду за 50 км від Праги. Старовинний замок, великий і затишний парк, річка і озеро. Типові чеські будиночки, пенсіонери з простих чеських робітників і вчителів, розмірено неквапливий плин життя.
|
читати далі...
|
|
| додано: 28/06/2011 | VolodymyrMordas |
|
|
|
|
|
|
|
читати далі...
|
|
| додано: 10/04/2011 | Ivan.Boryviter |
|
|
|
|
|
|
|
читати далі...
|
|
| додано: 00/00/0000 | Ivan.Boryviter |
|
|
|
|
|
|
Якщо проаналізувати роботу так званої нової влади( а скоріше добре забутої старої), то найбільшу активність без сумніву демонструє Служба безпеки України. Пару днів тому в ЖЖ у журналістки Вікторії Сюмар з’явилося повідомлення про те, що за нею стежать , ще незадовго до цього працівники каналу ТВІ розповіли про тиск на них з боку СБУ і такі випадки повторюються ледве не щодня.
Задовго до подій з пані Вікторією, а саме в період початку «Антитабачної кампанії» до мого знайомого колеги заявилися просто додому, близько 7 ранку і влаштували обшук, попри його протест, а причиною стали його фотографії , відзняті на одній з акцій, які не надто сподобалися працівникам СБУ.
Ситуація в країні буквально на очах стає все більш неконтрольованою. «Партія регіонів» в особі широкого чиновницького апарату дозволяє собі надто багато, єдині, хто не боїться погроз і залякувань залишаються журналісти і активна молодь. Невже це нормально в 21 столітті, коли молоді люди знають, яку інформацію зберігається на них в базі СБУ, знають, що їх постійно фіксують на відео та фото, влаштовують обшуки і немотивовані затримання?
Мені все важче стає пояснювати моїм закордонним друзям, що відбувається в Україні, чому знову погрожують журналістам, чому у нас в країні фактично працює КДБ і чому ми знову говоримо про цензуру. Не так давно один колега з США запитав мене чи планують в Україні зробити громадське телебачення, відповіддю на це була моя пауза. Перше, що спало на думку: «Яким чином може в поліцейській державі існувати громадське телебачення?» Це означає повна відмова урядовців втручатися в медійний простір, а я собі поки що навіть уявити такого не можу( хоча сьогодні, 30 вересня, пан Янукович на пару з пані Герман розповідав в ефірі Першого національного каналу про те, що буцімто вони вже майже створили громадське телебачення і що Віктор Федорович назавжди залишиться в історії української журналістики). Віктор Федорович залишиться в історії, я навіть не сумніваюся, от тільки скоріш за все в якості людини, яка максимально перекриває дихання журналістам. Але як кажуть сміється той, хто сміється останнім.
|
читати далі...
|
|
| додано: 01/10/2010 | KateGladka |
|
|
|
|
|
|
 22-го вересня 2010 року у бібліотеці Антоновичів НаУКМА відбулася презентація шеститомного доробку українського правозахисника, дисидента, одного із засновників Української Гельсинської Групи, нині проректора Українського Католицького Університету Мирослава Мариновича з дивною назвою як для такої кількості томів – «Вибране».
|
читати далі...
|
|
| додано: 26/09/2010 | VolodymyrMordas |
|
|
|
|
|
|
 Важко уявити сучасну Німеччину, яка б сперечалася із Польщею про відкриття архівів часів війни, чи про те хто розпочав Другу світову. З Росією ж – все по-іншому. Візит Володимира Путіна у перший тиждень вересня до Гданська, де церемонією нагадали про перші постріли Другої світової війни у вересні 1939, був і кроком вперед, і депресивною ознакою того, що відносини між цими державами все ще складні.
|
читати далі...
|
|
| додано: 18/09/2010 | VolodymyrMordas |
|
|
|
|
|
|
"Якби я мав таку армію, як УПА, німці ніколи б не взяли Париж" Шарль де Голь
"Якби мені таких партизанів, я б ніколи не програв війну." Че Гевара
|
читати далі...
|
|
| додано: 18/09/2010 | VolodymyrMordas |
|
|
|
|
|
|
 Другий Зимовий похід 1921 року є унікальним явищем. Для того, щоб усвідомити його велич і мужність учасників потрібно знати, що навіть всесвітня військова історія має невелику кількість подібних героїчних прикладів. Українська ж нація неодноразово демонструвала подібне. Зокрема, у бою під Берестечком 300 козаків захищали переправу через р. Пляшівка і до останнього подиху боролися з поляками. Вони не прийняли за зраду ідеї обіцяне їм життя і всі згинули на полі бою. Ще один такий приклад українці продемонстрували 29 січня 1918 р., коли 300 гімназистів приєдналися до не чисельного українського війська і намагалися не пропустити багатотисячне більшовицьке військо під керівництвом Антонова-Овсієнка до Києва. Вони, як і герої Базару, загинули у нерівній боротьбі, але не зрадили ідеї за яку боролися.
|
читати далі...
|
|
| додано: 18/09/2010 | VolodymyrMordas |
|
|
|
|
|
|
 «Я не можу битися зброєю, але б'юся різцем і долотом. Я, каліка, б’юся в той час, коли багато сильних І здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива… Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б'ються»
|
читати далі...
|
|
| додано: 18/09/2010 | Пресс-служба БКБЗ "Спас" |
|
|
|
|
|
|
 Чи могла б історія бути інакшою? Через кілька десятків років після Другої світової у комуністичній Польській Народній Республіці ніхто подібних питань вголос не ставив. Було байдуже, хто у 1918 році очолював боротьбу за незалежність, - адже свободу й право на самовизначення і так принесла усім народам Велика Жовтнева революція. Неважливо було й те, хто стояв на чолі держави чи армії у 1939-му: хто б це не був – Ридз чи Пілсудський – війна однак не могла бути виграною через слабку, погано озброєну, виснажену міжетнічними та класовими конфліктами, нездатну до опору загарбникові державу. І певне, ця фаталістична візія історії обтяжувала б нас завжди, якби не приклад Фінляндії та її провідника, маршала Карла Густава Маннергейма.
|
читати далі...
|
|
| додано: 18/09/2010 | Sergiy Bochechka |
|
|
|
|
|
|
 |
 |
 |
| |
|
Внески товариства та благодійні внески людей, які хочуть підтримати нас і нашу діяльність.
|
