Протягом довгого часу звичайний киянин Дмитро Павлiченко, 1963-го р.н., жив зі своєю родиною (дружина і два сини) в квартирі у старому будинку недалеко від центру столиці. У 2000-х голландська фірма "Гоойорд" почала скуповувати всі квартири в будинку Павличенків, імовірно, з метою його знесення і спорудження нового офісного центру. Дмитро, який одержав квартиру у спадок, відмовився продавати своє житло - його родині це було вкрай невигідно. У 2010-му році суддя Шевченківського районного суду Сергій Зубков виніс заочне (Дмитро не отримав навіть повістки) про виселення сім'ї Павлiченків з квартири. На підставі цього рішення судові виконавці та працівники міліції увірвалися в квартиру Дмитра, спилявши двері, і виставили родину Павлiченків на вулицю у переддень Нового Року. При цьому, співробітники правоохоронних органів відвезли всі речі родини на декількох машинах у невідомому напрямку. Як пізніше повідомляв Дмитро, після цього інциденту він неодноразово звертався до міліції, але йому говорили, що було дано вказівку зверху не розглядати його заяви. Залишившись без квартири киянин вирішив до кінця боротися за свої права і незабаром скликав прес-конференцію, на якій звернувся з проханням до Президента України покарати корумпованих чиновників і повернути належне йому житло. У березні 2011-го року суддя Шевченківського районного суду С.Зубков, який виніс вердикт про відчуження квартири у сім'ї Павлiченків, був знайдений мертвим в під'їзді свого будинку. Суддя був по-звірячому вбитий двома невідомими: Зубкову було завдано численні колото-різані поранення і було здійснено чотири постріли в груди, а вбивцям вдалося втекти, незважаючи на те, що їх поблизу бачили і навіть намагалися зупинити кілька людей: консьєржка, ліфтери і сусідка. Буквально через два дні Дмитра Павлiченка і його сина Сергія заарештували за підозрою у вбивстві судді. Не минуло й трьох місяців, як міліціонери знову увірвалися серед ночі у квартиру, яку знімали Павлiченки, вибивши двері і вікна, і забрали Дмитра з сином до Лук'янівського СІЗО. Протягом подальших розглядів cлідчими, по суті, розглядалася тільки одна версія: помста Дмитра та Сергія Павлiченків судді Зубкову за вердикт суду тримісячної давнини. Втім, у справі було чимало неясностей: жоден зі свідків не впізнав батька і сина Павліченків, на місці злочину не було знайдено прямих доказів проти них, знарядь вбивства теж ніде не знайшли, а багато непрямих доказів виглядають дещо дивними. Головний свідок справи - ліфтер, який боровся з одним з вбивць перед тим, як їм вдалося втекти - заявив, що один із слідчих змусив його "впізнати" Д.Павлiченка у своїх свідченнях. Та й сам глава сімейства Павличенко згодом не раз заявляв, що на нього і на його сина певні люди чинили тиск з метою домогтися того, щоб вони взяли вину на себе. Восени 2012-го року, через півтора роки після вбивства судді Зубкова, суд визнав Дмитра та Сергія Павлiченків винними у вчиненні злочину: Д.Павлiченко засуджений на довічне ув'язнення, його син Сергій отримав 13 років позбавлення волі, а мати сімейства залишилася на руках з неповнолітньою дитиною і повинна буде виплатити 500 тисяч гривень компенсації за заподіяну шкоду. На думку ультрас "Динамо" Київ (до яких належав Сергій), Дмитру Павлiченку, незважаючи на спірне рішення судді Зубкова щодо його справи, не було ніякого сенсу вбивати його після скликання прес-конференції і відозви до Президента. Павліченко і сам заявляв, що став готувати ресурси для боротьби за своє житло виключно законними методами. Очевидно, що саме Дмитро, з його активною кампанією в пресі, ставав першим підозрюваним у справі вбивства Сергія Зубкова. Фанати не вірять у те, що Дмитро міг піти на такий крок, та ще й залучити до цього злочину свого неповнолітнього сина, поламавши йому життя. 25 листопада 2012 р. в Києві о 14:00 відбудеться акція на підтримку ув'язнених членів родини Павлiченків. Деталі на сайті http://theyarenotkillers.com/ та в групі ВК Волю Павлiченкам! Просимо також переглянути відео, в якому коротко описано суть справи батька й сина Павлiченків.