Представники ЗМІ 6 червня святкують своє професійне свято, але замість звичайного святкування журналісти вирішили провести марш за свободу слова і відповідно проти цензури. Під гаслами «Свободу не спинити», «Стоп цензурі» журналісти пройшлися від Головпоштамту до Кабінету Міністрів, Верховної Ради та Адміністрації Президента, передавши в кожен пункт по листу зі зверненням.
Ледве не щодня в журналістських колах обговорюється питання солідарності представників ЗМІ, підтримки один одного,а головне гуртування навколо спільних проблем. На своє професійне свято журналісти довели, що рота їм закрити не так вже й легко.
Збори були під стінами Головпоштамту, багато відомих облич, таких як Мустафа Найєм, Андрій Куликов, Вахтанг Кіпіані, Марічка Падалко та Єгор Соболєв, Роман Скрипін, Наталя Лігачова та інші, а також ще зовсім молоді обличчя. Перехожі зразу зацікавились, що ж відбувається і не раз підходили із запитаннями на кшталт : «А що тут таке? Це щось серйозне?». Це вже не перша акція , проведена в рамках кампанії «Стоп цензура». Спільними журналістами також видали пафосну газету під назвою «Українська неправда», яка датується 6 червня 2014 року, матеріали являють собою сатиричні і подекуди навіть жорстокі прогнози і висміювання основних подій в державі.
Для прикладу один з матеріалів стосувався призначення Сандея Аделаджі патріархом всія України. Громадяни, отримавши це видання, навіть не спочатку розуміти, що все, що написано повна брехня, реакція була різною. Згодом колона журналістів та їх однодумців рушила до першого пункту—Кабінету Міністрів. На одній з вулиць марш з великим ентузіазмом зустріла міліція і не вже не полишала учасників до кінця акції.
Серед учасників були також помічені двоє дівчат з руху «Femen», які цього разу не роздягалися, а разом зі всіма активно ділилися думками стосовно нинішньої ситуації зі свободою слова.
Біля Кабінету Міністрів журналісти передали «заступнику заступника заступників» лист, до голови уряду, у великому конверті було попередження про те, якщо тиск на журналістів не припиниться акції будуть продовжуватися, а також примірник «Української неправди». Цікаво, що по дорозі мітингувальники зустріли сина Ганни Герман, якому теж вручили газетку почитати, схоже, що останній зацікавився.
Увагу присутніх привернув також парубок, що роздавав газету «Дзеркало тижня» в костюмі п’ятої точки. Всім відомо, що останнім часом на видання здійснюється тиск та навіть є погрози про припинення його діяльності.
Наступним пунктом маршу свободи стала Верховна Рада. Для спікера також знайшовся лист за підписом всіх журналістів, яким не байдужа їхня держава. Всі перехожі, що ходили по вулицях в цей час йшли з газетою «Українська неправда», причому на диво ми не помітили жодного, хто б намагався її викинути, всі читали. Нарешті останньою та найцікавішою зупинкою стала Адміністрація президента, яка ще не так давно називалася Секретаріатом. Тут, як в старі добрі часи нас зустрів ряд охорони. Найбільш відважний міліціянт пояснив, що не може пропустили акцію під стіни Адміністрації. Але журналісти люди винахідливі, особливо, якщо йдеться про українських журналістів. Вперед вийшов Роман Скрипін і в популярній формі пояснив представникам закону, що вони зараз просто підвищують інтерес до самих себе і ввечері всі новини майорітимуть міліцейськими обличчями, згодом Скрипін додав, що підривати журналісти нічого не збираються. Порадившись з «вищими інстанціями» по рації міліціянти стали пропускати журналістів по посвідченнях, але серед присутніх були не лише представники ЗМІ, тому довелося в котре пояснювали, що є люди і без посвідчень, а журналіст з Першого національного взагалі роздратовано сказав, що на марші не носить з собою посвідчення. Не довго думаючи, міліція просто мусила пропустити людей, що святкували свій день в такий оригінальний спосіб. Шкода, що Віктора Януковича не застали, він вже в Межигір’ї був, куди не так давно запрошував і журналістів, думаю ще буде нагода навідатися в гості. Тим не менш, листа все одно передали і для Глави держави. Побачимо, чи послання знайде свого адресата.
Марш закінчився колективними фото та численними коментарями та інтерв’ю. Помічені навіть були представники «Українського журналу» в Словачинні, які скромно попросили коментар в Андрія Куликова, на що той радісно погодився. Деякі з журналістів ще пішли на вулицю Лютеранську дороздати «Українську неправду».
Ну що ж, свято вдалося на славу, представникам влади не доведеться розслаблятися, це журналісти України гарантують.

Катерина Гладка