На місці київського пам’ятника поетові стояв цар Микола I
|
|
Пам’ятник Шевченкові в Харкові закладено в березні 1934-го |
|
”Хочу поділитись з тобою враженнями про відкриття пам’ятника Т.Шевченку. Це було справді щось величне”, — писав із Харкова до приятеля молодий Олесь Гончар 1935-го.
Закладка пам’ятника в міському парку Харкова відбулася рік до того — у березні 1934-го, — коли святкували 120-річчя від дня народження поета. А всесоюзний конкурс на пам’ятник для тодішньої столиці Української Соціялістичної Радянської Республіки — така тоді була її офійна назва — оголосили ще 1929-го. Перемогу здобув проект скульптора Матвія Манізера й архітектора Йосипа Лангбарда.
У спорудженні монумента задіяли понад 200 робітників різних професій. Використали 400 т — 25 вагонів — декоративного каменю лабрадориту і 30 т бронзи. При створенні скульптурних композицій, якими оточили постамент із Шевченком, позували актори театру ”Березіль” Леся Курбаса. Наталія Ужвій з маленькою дитиною поета Михайля Семенка постала в образі Катерини. З Амвросія Бучми, Івана Мар’яненка, Олександра Сердюка скульптор ліпив запорожця, селянина-кріпака й солдата. Усього в композиції, крім поета, 16 фігур.
|
|
Актор Амвросій Бучма в майстерні Матвія Манізера, автора харківського пам’ятника Шевченкові, позує для фігури запорожця зі скульптурної групи на постаменті (фото: Укрінформ) |
|
Скульптор Матвій Манізер також став автором пам’ятників Тарасові Шевченку в Києві — перед будинком університету та на могилі поета в Каневі на Черкащині. Обидва встановили 1939-го — до 125-річчя поета.
У парку перед університетом у Києві із 1886 року стояв пам’ятник імператорові Миколі І. 1918-го більшовики зняли статую з п’єдесталу, але гранітний постамент лишили. Коли помер Михайло Грушевський, його використали для надгробка на могилі історика.
| | | Використали 30 тонн бронзи
| | |
Скульптор Матвій Манізер і архітектор Євген Левінсон обмежились 4-метровою бронзовою постаттю поета. Та коли вже готовий монумент привезли до університетського парку, виявилося, що він замалий для цього простору, та ще й на восьмиметровому постаменті з червоного граніту. Тож пам’ятник встановили в Каневі. А для Києва Манізер майже повторює скульптуру й робить постать на 2 м вищою.
|
|
Пам’ятник Миколі І навпроти київського університету, 1890-ті роки |
|
Пам’ятник виготовили на Ленінградському заводі художнього литва. Відкриття монумента 6 березня 1939-го перетворили на політичний захід союзного масштабу. У ньому взяли участь делегації з усіх республік.
”Шевченкоманія” прокотилася по всьому Союзу. У Москві й Ленінграді пройшли виставки і літературні вечори. У Казахстані, де Шевченко відбував заслання у 1850–1857 роках, його ім’ям назвали місто, район, сільраду, три школи, вулицю і рибколгосп. У Тбілісі вперше видали ”Кобзаря” грузинською. Поети Каракалпакії переклали 31 вірш й уривки з п’яти поем. ”Правда” назвала Шевченка ”великим сином українського народу, який підніс українську літературу до вершин, гідних народу з багатим історичним минулим”.
|
|
Відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку навпроти Київського університету, 6 березня 1939 року |
|
У травні 1939-го в Києві відбувся ”шевченківський” пленум Спілки письменників СРСР. його учасники надіслали телеграму Сталінові.
”Уci народи нашої Вiтчизни вiдзначали ювiлей Шевченка як велике свято соцiалiстичної культури, як свою рiдну кровну справу, — писали вони. — З величезною радiстю говоримо ми про це Вам, дорогий Йосипе Вiссарiоновичу, ми знаємо, з якою увагою i пiклуванням поставились Ви до справи пiдготовки й органiзацiї цього культурного свята народiв СРСР, — свята, в якому так яскраво втiлилась непорушна сталiнська дружба народiв”.
”Сталинская бюрократия строит памятники Шевченко, однако лишь ради того, чтобы покрепче придавить тем памятником украинский народ и заставить его языком Кобзаря прославлять кремлевскую клику насильников”. Це того ж 1939-го написав у Мексиці суперник Сталіна і вигнанець Лев Троцький.
|
| | | | | | |
| | |
70 років тому Київський університет отримав нове ім’я
Указ про відкриття у Києві ”Императорского университета св. Владимира, составленного из 2-х факультетов: философского и юридического” цар Микола І підписав 1833 року. Тільки-но розгромлено Польське повстання 1830–1831 років, у якому брала участь сполонізована шляхта й інтелігенція Правобережної України. Тож завданням нового університету була русифікація ”Юго-Западного края”. Офіційно університет відкрили 27 липня 1834-го. Тарас Шевченко тут працював після закінчення Петербурзької академії мистецтв як співробітник археографічної комісії — у 1845–1846 роках.
1920-го більшовики всі університети перетворили на інститути народної освіти. Київському присвоїли ім’я Михайла Драгоманова. Університет знову став університетом 1933 року. 6 березня 1939-го під час святкувань 125-річчя від дня народження Тараса Шевченка Київському університетові присвоєно його ім’я. | | | |
| | | | | | |
|